субота, 12 січня 2019 р.

             
                       Етичні настанови учасникам 
                     науково-педагогічного проекту
                                "Інтелект України"
                                              
                                        Учителям

1. Я ставлюся до дітей з повагою. Дитина для мене-особистість.
*Я впевнена:кожна дитина цінна, навіть якщо не відповідає канонам підручників; неправильних дитячих думок не існує.
*Я терпляча до невдач дитини, допомагаю подолати їх із честю.
*Я проти покарання дитини; це приниження людської гідності. Якщо вчинок дитини засмутив мене, я спілкуюся з нею по-дорослому та цивілізовано виражаю свої емоції.
2. Я люблю кожну дитину в класі такою, якою вона є, навіть якщо не в усьому досягає успіху.
*Я вважаю, що найголовніший мій обов'язок-розуміти та підтримувати дитину.
*Я працюю за принципами позитивного навчання, забезпечую дитині життєрадісне та емоційне пізнання світу,бо це найцінніші здобутки в житті людини.
3. Я твердо вірю: усі діти народжуються, щоб бути успішними.
*Я навчаю з натхненням, відданістю, з непорушною вірою в успіх дитини: неуспішних учнів немає, є неуспішні ситуації.
*Я не засмучуюсь, якщо дитина помиляється, бо знаю:вона тільки вчиться вчитися.
4. Я шаную батьків моїх учнів.

                                              Дорогий учитею! 
                               Прошу сприймати мене як Людину,
                               любити ,розуміти, терпіти мене,
                               вірити в мене, пишатися мною!

                                            Батькам

1. Я люблю дитину.
*Щоденно знаходжу час поспілкуватися з дитиною: запитую про настрій, що цікавого трапилося з нею, спокійно обговорюю шляхи покращення успіхів у школі, а не сварю за оцінки.
*Я вмію висловити свою любов до дитини й віру в неї. Щодня використовую декілька "чарівних" фраз: "Я люблю тебе !", "Мені цікаво тебе слухати!", "Ти зможеш це зробити!", "Я пишаюся тобою!", "Вибач мені!", "Будь відповідальною!"
2. Моя дитина для  мене-ОСОБИСТІСТЬ, а не моя власність.
*Я поважаю дитину й завжди виявляю свою повагу до неї: обговорюю з дитиною свої вимоги, враховую її думку, аргументую свою позицію,висловлюю прохання.
*Я спілкуюся позитивно ,ніколи не принижую дитину, не говорю принизливих слів, не кричу на неї, не показую роздратування. 
*Я ніколи не застосовую фізичних покарань до дитини.
3. Я допомагаю дитині вирости успішною та щасливою дитиною.
*Я навчаю дитину позитивно ставитися до себе,інших людей; створювати навколо себе атмосферу радості, добра; турбуватися про людей; уміти виражати свої емоції.
*Я формую в дитині здатність до відповідальної автономної дії.
4. Я ставлюся з повагою до вчителів і школи та виховую в дитини позитивне ставлення до них.

                   Любіть дитину так, як вона любить Вас: 
                   не за вчинки та успіхи, а за те , 
                   що вона для Вас - найрідніша людина.
                                                 

                                           Учням

1. Я беру на себе відповідальність за успіх у навчанні.
Навчання - це моя праця. Я працюю із задоволенням та повною віддачею. На уроках я уважна, зосереджена, активна. 
*Я не кажу:"Не вмію!". Я кажу:"Навчуся!"
*Я вчуся важке робити бажаним. Пам'ятаю: без щоденної, сумлінної праці неможливе успішне й щасливе життя. "Треба" роблю своїм "хочу".
2. Я люблю й шаную своїх близьких, школу та 
вчителів, однокласників, рідну землю, свій народ.
*Я пам'ятаю,що безсердечність породжує байдужість, а байдужість-жорстокість.
*Я намагаюся діяти й виражати свої емоції так, щоб неображати людей, не засмучувати їх, а піднімати їхній настрій, робити щасливими.
*Я поважаю права інших людей.
3. Я думаю та дію позитивно.
*Я люблю життя, бо воно безцінний дар. Я насолоджуюся ним.
*Я позитивно оцінюю себе. У мене, як і в кожної людини є недоліки, але я працюю над тим, щоб їх виправити.
*Я висловлююся про людей добре. Я прагну та вмію виражати емоції, не ображаючи інших людей.
*Я піклуюся про природу, допомагаю слабким та беззахисним.

                          Я пам'ятаю народну мудрість:
                              "Посієш думку - пожнеш дію,
                                посієш дію - пожнеш звичку,
                                посієш звичку - пожнеш характер,
                                посієш характер - пожнеш долю".