Головна сторінка

1. Через казку, фантазію, гру, через неповторну дитячу творчість – вірна стежка до серця дитини 
2. 
   
3. 
   

1.  Я щоранку заходжу в клас.

1. На дитячих обличчях - усміх.

1. Що я варта, діти, без вас?

1. Ви - натхнення моє, мій успіх.

1. За плечима сивіють роки,

1. Але й досвід прийшов з літами,

1. Що я варта без вас, малюки?

1. Я в безмежнім боргу перед вами.

1. Щоб в любові вогонь не згас,

1. Щоб віддать дітям серце і душу,

1. Я щоранку заходжу в клас.

1. Я - учитель, я вчити мушу.

1.                             Рузинська Т.Г.

   Переступаючи поріг школи, я усвідомлюю, що приходжу до учнів, щоб розпізнати у кожному з них людську особистість, здатну рости і розвиватись.     Мій обов'язок прийняти кожного учня таким, яким він є, а не яким я хотіла б його бачити, допомогти кожній дитині досягти максимуму її можливостей.   Мій обов'язок - сприяти розвитку того доброго, що є в кожній без винятку дитині. Допомогти кожному учневі розкрити свої здібності, талант, сформувати активну життєву позицію наблаго нашої Батьківщини.   Я свідомо прийняла рішення бути вчителем. І я  хочу бути вчителем, який любить, але мудрий у своїй любові; який спонукає дітей вивчати те, що їм слід вивчати; який підбадьорює дитину в момент помилки; який підтримує лад і порядок  в дитячому колективі, сприяючи кожній дитині йти власним шляхом саморозвитку.